У НДІПГ у підмосковному Сергієвому Посаді для Сухопутних військ у 1970-ті роки було створено ручну димову гранату РДГ-2, яка була прийнята на озброєння Радянської армії та армій Варшавського договору.
РДГ-2 призначена для маскування бойових дій одиночних солдатів та підрозділів у ближньому бою. Граната також може використовуватися для імітації горіння бойової техніки.
Граната складається з циліндричного картонного корпусу, заповненого аерозолеподібним та запальним складами, запалювача теркового типу, двох картонних діафрагм, що закривають з торців корпус РДГ-2.
Граната РДГ-2 волого- та водонепроникна, може використовуватися для постановки диму на воді.
При висмикуванні шнура за кільце спрацьовує терковий капсуль-запальник, який займає сповільнювач. Через 3 сек. променевий імпульс сповільнювача спалахує таблетки, продукти, горіння яких минають через димохідні отвори, утворюючи димову завісу. Піротехнічний склад підпалюється запалом-сірником, що загоряється від тертя про тертку, розташовану між верхньою кришкою та діафрагмою. Дим, що утворюється при згорянні складу, виходить через отвори верхньої та нижньої діафрагм та створює завісу.
Довжина гранати 160 та 240 мм, діаметр корпусу 46 та 49 мм. Вага РДГ-2 близько 560 та 500 г, гранату можна кидати на дальність до 35 м.
Ручна димова граната застосовується для встановлення аерозольних завіс щільного білого (РДГ-2б) або чорного кольору (РДГ-2год) з довжиною до 30 - 35 м, час димоутворення 1-2 хв. Оскільки зовні вони абсолютно однакові, їх так і розрізняють – за буквами «Б» та «Ч» на корпусі.