Кислота чи повітря?
Повітря це суміш газів. Кисню в повітрі лише 20%. На 75% повітря складається із азоту. З цього зрозуміло, що замість повітря можна використовувати азот (бо це майже одне й теж) але не кисень! Маркери працюють або вуглекислому газі, або стиснутому повітрі, інших варіантів немає.
Азот N2
Повітря - суміш: 75% азот, 20% кисень, 5% ін.гази
Вуглекислота .
Температура кипіння вуглекислоти -70oС, добувають охолодженням під тиском. І навіть якщо на вулиці буде +30С, у балоні вона все одно залишається рідкою. Справа в тому, що тиск утворений парами над рідиною, не дає їй далі випаровуватися.
Всі маркери працюють або на вуглекислому газі, або на стислому повітрі. Раніше використовували лише CO2, масовий перехід на "повітря" стався нещодавно. Тепер, коротко про "пейнтбольні" гази:
Вуглекислотний балон заправляється рідкою CO2 приблизно на 40%, 60% обсягу, що залишилися, займають пари, що створюють тиск для роботи маркера. Але "вуглекислота", як і будь-яка рідина, чутлива до змін температури. У забутого на сонечку балона буває, що надмірно збільшився тиск, вибиває запобіжну мембрану. Також з курсу фізики знаємо, що при випаровуванні рідина охолоджується. При частій стрільбі, CO2 інтенсивно випаровується і тиск падає. "Такий тиск" у балоні безпосередньо впливає на швидкість вильоту кулі з маркера. Полежав маркер на сонці, швидкість вильоту перевищує допустимі межі. Дали "чергу", тиск падає, кулі летять ближче – втрачається точність пострілу.
Друге, за мінусової температури, грати неможливо, т.к. інтенсивність випаровування "кислоти" і тиск, що утворюється, не достатні для роботи маркера. Необхідний показник досягається в плюсову температуру, впевнений – від +10С.
Третє, не завжди, CO2 потрапляючи в маркер, встигає випаруватися в газ. Рідина всередині, обморожує деталі та кільця ущільнювачів. В результаті втрачається герметичність, маркер починає троїти та клинити, а згодом ще утворюється іржа та наліт. Заради справедливості зазначимо, що балон і маркер можна оснастити антисифоном і розширювальною камерою, щоб запобігти обморожуванню, але від перепадів тиску це все одно не врятує.
Резюме:
CO2 балони і сам газ значно дешевше ніж стиснене повітря і знайти, де заправити свій балон теж легше. Сучасні пристрої зменшують негативні властивості "кислоти". Якщо ви граєте тільки в теплу погоду і не стріляєте в швидкому темпі, то швидше за все навіть не помітите різниці між повітрям і CO2. Основний плюс системи на вуглекислоті - ціна.
Азот / Стиснене повітря.
Через експлуатацію балона при високому тиску, його треба тестувати на профпридатність кожні 3 роки. Заправка повітрям коштує дорожче і мало, місць, де можна їм заправитися до потрібного тиску. Пострілів, з рівнозначного за обсягом вуглекислотного балона, можна зробити менше. Коштують балони, приблизно в 3 рази дорожчі за "кислотні".
Резюме:
Проте, на всі ці мінуси заплющують очі заради одного великого плюсу - постійний тиск на виході з балона за відсутності негативного впливу на вузли маркера незалежно від темпу стрілянини та температури на вулиці.
Увага: "Кислотні" балони не можна заправляти повітрям! Вони не розраховані на такий високий тиск.
Рада: Якщо ви купуєте новий маркер або балон, намагаємося брати повітряні системи т.к. забезпечення кислотою в недалекому майбутньому припиниться.
Наприкінці наведемо порівняльну таблицю залежності розмірів балона та кількості пострілів з нього.
Вуглекислота (унцій) Стиснене повітря/азот (ci/psi)
12 oz – 300 пострілів 48/3000 – 400 пострілів
14 oz – 500 пострілів 68/3000 – 600 пострілів
16 oz – 700 пострілів 48/4500 – 700 пострілів
20 oz – 1100 пострілів 68/4500 – 1000 пострілів
Note: Кількість пострілів з певного об'єму балона, сильно залежить від моделі маркера.